Цей страх по-розумному називають дисморфобією, в нормі він в розумних межах виражений в підлітковому віці, а також при старінні, зовнішніх змінах у зв’язку з вагітністю та пологами і т. д. Раніше вважалося, що це чисто психологічний розлад. Однак модне останнім часом застосування МРТ доводить органічні зміни в роботі головного мозку у незадоволених своєю зовнішністю людей. Найбільш яскраво вони проявляються у хворих анорексією (крайня форма дисморфобии) – вони абсолютно щиро, дивлячись у дзеркало на свій худий скелет, нарікають: «Ще трохи затовста». Справа в тому, що дисморфобія супроводжується порушенням зорового сприйняття, із-за чого людина різко перебільшує свої недоліки (а вони неминуче є у самої красивою і молодий топ-моделі, – люди недосконалі). Також доведено, що при такому розладі порушується сприйняття вирази облич інших людей: нейтрально налаштований людина може здаватися агресивним, недоброзичливим або повним презирства.
Якщо в Радянському Союзі анорексія була чимось рідкісним, то зараз це важке психічне захворювання, найчастіше закінчується голодною смертю, стає більш поширений. Винні в цьому два напрями поп-культури. По-перше, вищезгадана пропаганда краси/ худорлявості, яка хоч і спрямована на чоловіків, «косить» в основному жінок. По-друге, Інтернет, де жертви анорексії діляться досвідом і підтримують один одного в правоті свого безумства. Поки що вчені не можуть достеменно пояснити, чому у хворих з вираженою формою анорексії запізненням або зовсім не спрацьовує природний страх померти від голоду, також, чому вони не помічають, що їхня худоба давно вже стала, м’яко кажучи, непривабливою… А це не може не впливати на здоров’я.