Настільні ігри — важливий інструмент розвитку дитини

0
4

Настільні ігри різних модифікацій розвиваються і удосконалюються на протязі багатьох століть.

Ігрова діяльність, як історично сформоване явище, дуже різноманітна і передбачає дитячі ігри з іграшками, настільні ігри, інтелектуальні ігри, рухливі ігри, спортивні, зараз ще і психологічні та інші.

Граючи, людина немов занурюється в вигаданий світ зі своїми правилами і бонусами в разі перемоги. Світ цікавий і завжди мотивуючий. Тому гри неймовірно важливі у вихованні і всебічному розвитку дітей, зокрема, настільні ігри.

Настільні ігри мають кілька видів:

  • гри для вечірок, як приклад, всім відома Мафія;
  • розвиваючі, спрямовані на розвиток у дитини логічного мислення і певних навичок;
  • сімейні, в моєму дитинстві це було лото;
  • кооперативні, коли все проти одного;
  • логічні, часто вони розраховані на двох гравців;
  • ігри на спритність. Розвивають моторику і швидкість реагування;
  • загадки, головоломки, іноді у вигляді сюжетної гри. так звані квести.

Коротко про історію настільних ігор. Найдавнішою грою вважається гра древніх єгиптян — сенет вона за своїми правилами схожа на шашки. Пізніше почали з’являтися схожі гри шашкового типу

  • на арабському Сході — нарди;
  • в Індії — чапаур;
  • в Китаї — Го і Го-Моку.

У ХІІ столітті з’явилися перші гральні карти, а в ХVIII з Азії в Європу потрапляє доміно, а вже в ХІХ столітті з’являється китайська гра маджонг. У ній використовуються гральні кістки, а також англійська гра реверсі.

Гра займає важливе місце в житті дитини. Вона забезпечує необхідні емоційні умови для розвитку особистості, задіює аудіо-візуальні і тактильні канали сприйняття. Настільні ігри розвивають уяву, стимулюють творчу активність, вчать взаємодії в команді. Живе спілкування під час гри за столом не може замінити комп’ютер. Для вихователя гра — незамінний інструмент виховання, який дає можливість розвивати розумну ініціативу, логіку, творчість і умови для саморозвитку.

Важливо добровільну участь у грі і задана послідовність дій гравців. Виконання правил гри вимагає від дитину певних дій і зусиль. Це підвищує здатність формування умінь і навичок передбачених грою. Правила організують пізнавальну діяльність дітей: щось розглянути, подумати, порівняти, знайти спосіб вирішення поставленого завдання. Також гра формує реальні відносини між дітьми. Припинення спроб дитячого «шахрайства» сприяє формуванню відповідальності.