Давайте тоді вже про пустишки. Я вважаю, що дитині рот затикати соскою — це маленький, але злочин. Причому абсолютно необґрунтований. Так як можна своїх цілей (приспати або просто заспокоїти) досягти іншими методами, але це застереження, так як я особисто таких цілей взагалі не визнаю.
Це механічне ставлення до дитині мене жахливо засмучує. Це ж людина! Він має повне право на життя, нехай і з обмеженими спочатку можливостями, але не можна ставитися до нього, як до биороботу — нагодували, змінили памперс, щас він засне — фууух, вільна. По-моєму, це досконале потворність. Уявіть, що ви ставитеся до свого чоловіка, наприклад. А до себе? А до улюбленій кішці? Нагодували, мовляв, горщик змінили, чого їй, заразі, ще треба? Дитина — це людина. Зі своїми почуттями і чутливістю.
І якщо він турбується, то він — не перешкода. Перешкода — ви, якщо ви не хочете прийняти той факт, що ви, як мати (я звертаюся до матерів, так), просто зобов’язані його заспокоювати — а на що тоді ви взагалі потрібні? Годувати зараз можна взагалі кому завгодно — он йде мужик, сунув йому немовляти, пляшечку — вуаля!