Важко жити в невіданні, в страшній темряві. Людині треба відчувати, думати, вона повинна щось робити, чимось займатися. Тоді для неї з’явиться сенс у житті. Для людей життя безцінне, якщо вона цікаве.
Один філософ сказав так: «Людина, яка знає, навіщо живе, винесе будь випробування». Життя стає осмисленим, якщо люди в ній беруть участь повністю.
Всі їхні почуття, думки спрямовані на це. Заради цього всі труднощі, випробування, що випадають на долю людини. Нехай несвідомо, але кожен з нас має на увазі це. Під змістом ми завжди приймаємо що-то вирішальне.
Зміст визначає наші успіхи й поразки.
— Людина існує у зовнішньому і внутрішньому просторі. Він відчуває в собі здібності, талант і сам вирішує, куди направити свої сили.
— Сенс життя людини в тому, щоб ці здібності не пішли в землю, а розкрилися і дали грунт людині вирости.
— Життя залежить від різних обставин. Все життя він хотів відчувати себе вільним.
Але свобода річ відносна.
— Якщо наше життя – виконання бажань, то ми не вільні.
— Ми боремося з обставинами, страждаємо, мучимося і ростемо, змінюючись на краще.
— Бути вільним, без усвідомлення для чого необхідна свобода — це марна трата самого життя.
— Відчуття порожнечі — це вакуум, нісенітниця.
Головне не розгубитися в бурхливому життєвому потоці, не бути безпорадним.
Людина, яка живе за принципом: «чи не однаково, що робити, живемо один раз» безглуздо живе.
Але секрет успіху полягає в осмисленого життя. І тільки осмислена життя призводить до почуття гармонії, відчуття прекрасного.
Ми всі по-різному сприймаємо красу.
Спостерігаючи за кішкою, ми захоплюємося її грацією і м’якістю, а, бачачи на лузі яскрава квітка, захоплюємося його ніжними лініями і ароматом.