Сенс життя людини. Частина 1

0
181

Важко жити в невіданні, в страшній темряві. Людині треба відчувати, думати, вона повинна щось робити, чимось займатися. Тоді для неї з’явиться сенс у житті. Для людей життя безцінне, якщо вона цікаве.

Один філософ сказав так: «Людина, яка знає, навіщо живе, винесе будь випробування». Життя стає осмисленим, якщо люди в ній беруть участь повністю.

Всі їхні почуття, думки спрямовані на це. Заради цього всі труднощі, випробування, що випадають на долю людини. Нехай несвідомо, але кожен з нас має на увазі це. Під змістом ми завжди приймаємо що-то вирішальне.

Зміст визначає наші успіхи й поразки.

— Людина існує у зовнішньому і внутрішньому просторі. Він відчуває в собі здібності, талант і сам вирішує, куди направити свої сили.

— Сенс життя людини в тому, щоб ці здібності не пішли в землю, а розкрилися і дали грунт людині вирости.

— Життя залежить від різних обставин. Все життя він хотів відчувати себе вільним.

Але свобода річ відносна.

— Якщо наше життя – виконання бажань, то ми не вільні.

— Ми боремося з обставинами, страждаємо, мучимося і ростемо, змінюючись на краще.

— Бути вільним, без усвідомлення для чого необхідна свобода — це марна трата самого життя.

— Відчуття порожнечі — це вакуум, нісенітниця.

Головне не розгубитися в бурхливому життєвому потоці, не бути безпорадним.

Людина, яка живе за принципом: «чи не однаково, що робити, живемо один раз» безглуздо живе.

Але секрет успіху полягає в осмисленого життя. І тільки осмислена життя призводить до почуття гармонії, відчуття прекрасного.

Ми всі по-різному сприймаємо красу.

Спостерігаючи за кішкою, ми захоплюємося її грацією і м’якістю, а, бачачи на лузі яскрава квітка, захоплюємося його ніжними лініями і ароматом.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here