Сенс життя людини. Частина 2

0
88

Зустрічаючи несхожу на нас людину, ми сприймаємо її як щось неповторне, дивовижне.
Переживаючи й створюючи нове, ми прокладаємо собі шлях у життя.

Сенс нашого життя нам самим не доступний. Він постає перед нами у вигляді неясних життєвих обставин.

Сьогодні сенс один, завтра інший.

Знаходячи правильний орієнтир, ми реалізуємо наше життя смислову цінність. Визначаючи правильне напрям завдяки чуттю.

Почуття правильного, приходить із глибин душі дає нам наша совість, вона дає можливість вступати вірно.

Не замислюючись, ми йдемо вірним шляхом, і якщо і далі будемо націлювати наше життя на сенс, ми приведемо її в порядок.

Якщо відчуваєш безглуздість свого існування, знаходиш в ній вакуум.

Завдяки тому, що життя не вічне, що в ній важливий будь-яку мить, і ми хапаємося за нього, поки він не зник, а з ним хапаємося і за сенс нашого буття.

Щастя є завжди поруч.

Яке воно щастя? Кожен його хоче. Кожен мріє. Ми постійно використовуємо це слово. Ми щасливі. Або ми не щасливі.Для когось щастя шматок хліба. А для кого-то сонце. Для кого-то людина – щастя. А для кого-то кар’єра. У кожного воно своє, це щастя. І деколи ми не бачимо його, поки не втратимо те, що приносило щастя. Так, важливо приділяти увагу тому, що у вас вже є. Радіти тим життєвим дрібниць, без яких вам буде не комфортно. Адже життя непередбачуване. Сьогодні є, а завтра немає. Насолоджуватися життям і є щастя. Щастя є завжди і у всьому. У повітрі. У людей, дітей, батьків, друзів. Ми не бачимо його. Тому що звикли. Але воно є. Придивися. На вулиці сонце? Чи дощ? Сніг? А хіба не чудово коли йде дощ? Про що ти думаєш, коли йде дощ? Про те, що буде бруд або про те ,що земля насичується вологою і з неї з’являться чудові рослини? Все залежить від того, як ти бачиш ту чи іншу ситуацію.

Навіть у самій безвихідній ситуації є плюс – досвід! Хіба це не безцінне? Отримувати досвід. Так чудово зрозуміти що-то на одному і потім не зробити помилку на більш важливому. Нічого не відбувається просто так. Все взаємопов’язано. Думаєш про гарне та хороше трапляється. А якщо в усьому бачити погане. Ніяка казка не виправить ситуації. Як би не було чудово, ти побачиш щось негативне. Просто ти так звик. Що все погано. А тобі хіба це потрібно? Хіба не чудово радіти кожному моменту життя? І тим самим приваблювати до себе тільки самих щасливих людей?