Як перестати жити минулим? Частина 1

0
336

Спогади… У кожної людини вони є, від них нікуди не дінешся. Спливають вони іноді в пам’яті, у кого-то часто, у кого-то рідко. І так виходить, що ми постійно переживаємо минулі події, звинувачуємо себе за якісь давні помилки, думаємо, як можна було вчинити в цій ситуації по-іншому, щоб уявити себе в більш вигідному і кращому світлі. Як би це не звучало, але починаючи з самого дитинства людина переживає постійні психологічні травми, які наносять всі, хто завгодно – починаючи батьками, і закінчуючи однолітками.

Батьки не пускають топати в своє задоволення по калюжах, а такі ж малюки як ти, намагаються відібрати іграшку або стукнути лопаткою. Адже було ж у вас таке? Але це ще не все, після дитинства настає юність з її зруйнованими надіями, про школу з її зрівнялівкою і тупістю говорити нічого, хулігани, армія, робота, сварки з іншими подібними «жертвами» – все це не відбувається даремно, а міцно сидить в пам’яті, не випаровуючись з пам’яті і викликаючи різні явища – від нічних кошмарів до ірраціональних страхів.

Звичайно є в нашому житті позитивні моменти, і їх чимало, але чомусь частіше згадуються погані, і заново переживаються, як ніби й не було тих двадцяти-тридцяти років з моменту їх завершення. Крім різних подій, в нашій голові міцно сидять початкові життєві установки, отримані від батьків і бабусь з дідусями. У сучасному світі, який швидко змінюється, всі ці установки заважають нам пристосовуватися до поточної ситуації, неминуче викликаючи конфлікти.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here